Department of Slavic philology and World literature

Кафедра має високий науково-педагогічний та методичний рівень: тут працюють 3 доктори наук, 4 кандидати наук, 2 старші викладачі та 1 асистент. У колі наукових інтересів викладачів – найбільш актуальні напрямки русистики та полоністики: історія російської мови та її сучасний стан (зокрема, комплексні одиниці системи словотвору, формування терміносистем російської та польської мов, історія російської антропонімії), зіставне дослідження російської мови з іншими мовами (зіставна морфологія і зіставний словотвір російської та угорської мов, зіставна семасіологія російської та української мов, теорія і практика перекладу), мовна особистість, лінгво- та прагмастилістика, стилістика художнього мовлення та інтерпретація художнього тексту, методика викладання російської мови в різних типах шкіл – з викладанням українською,  російською та угорською мовами, а також методика викладання російської  та польської мов як іноземних.

Літературознавчі наукові дослідження стосуються компаративного вивчення фольклору та літератури в слов’янському та європейському контексті. Особлива увага приділяється етностилістиці, компаративістиці, імагології, міфопоетиці та особливостям розвитку сучасного літературного процесу. Окрема сторінка кафедральних студій пов’язана з краєзнавством, збиранням і дослідженням фольклору Карпатського регіону.

Серед найбільш вагомих наукових праць членів кафедри – наукові доробки   М.С.Антошина про грамоти Закарпаття і Молдавії ХІV-ХV ст., М.В.Симулика та В.І.Ороса – про міжмовні контакти народів, які проживають у Карпатському регіоні, монографії Г.О.Шелюто “Русское ударение” (Ужгород, 1964), В.В.Волкова “Прагмастилистика текста” (Кошіце, 1992), “Деадъективное словообразование в русском языке» (Ужгород, 1993), «Психолингвистика» (Ужгород, 1994), Л.М.Устюгової “Словообразовательная активность основ с полногласием / неполногласием в русском и украинском языках” (Ужгород, 1997), А.О.Виноградова  «Префиксация в русском и венгерском языках (внутриглагольное словообразование)» (Ужгород, 1998) та ін.

Традицію історико-лінгвістичних студій продовжують доц. Брандис О.С., ст.. викл. М.Й. Пілаш. Мова художніх творів – у площині наукових досліджень доц. Т.І. Суран та викл. О.І. Бабяк.    

Серед тих, хто суттєво впливав і впливає на розвиток літературознавчої наукової думки в Ужгородському університеті, були доценти П.В. Лінтур – збирач та дослідник балад Закарпаття; Л.М. Ауслендер – неперевершений знавець європейської літератури ХІХ ст.; Г.І. Дуденкова – спеціаліст із давньоруської літератури та Середньовіччя; Т.М. Чумак – гоголезнавець, перша дослідниця творчості „будителів” Підкарпатської Русі; В.І. Ариповський, наукову спадщину якого складають праці з вивчення творчості О. Пушкіна, Л. Толстого, Ф. Достоєвського.; професор Т.С. Волкова – автор праць із теоретичної та практичної поетики віршування. Традиції фольклористики та гоголезнавства продовжують доц. І.М. Сенько та ст. викл. М.І. Демчик, компаративістики та історії літератури – проф.. Н.П. Бедзір та доц. Л.В. Лимонова, вивчення літератури ХХ ст.. – доц. Л.П. Бородіна.

У різні роки кафедрою були організовані й проведені міжнародні та Всеукраїнські наукові конференції (Лермонтовська конференція, «Інноваційні підходи до викладання світової літератури у вищих навчальних закладах та школах Закарпаття», „Перетин мов і літератур у загальноєвропейському контексті” (присвячена 90-річчю від дня народження письменника, публіциста Фелікса Кривіна), науково-практичні семінари: «Співвідношення синхронії й діахронії у мовній еволюції», «Удосконалення викладання російської мови в школах Закарпаття» тощо; наукові читання: «Пушкина чествуют и за Карпатами», «Гоголя чествуют и за Карпатами». Викладачі кафедри беруть активну участь у наукових форумах в Україні та за кордоном.

Кафедра підтримує наукові зв’язки із вченими академічних інститутів (Інституту мовознавства України ім. О.О.Потебні, Інституту російської мови РАН та ін.), а також з кафедрами різних вузів України, Росії та далекого зарубіжжя, зокрема Київського університету ім. Т. Шевченка, Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, Поморської академії (м. Слупськ, Польща), Московського та Тверського університетів,  Кошицького університету ім. П.Й. Шафарика,  Університету ім. Матея Бели в м. Банська Бистриця та Університету ім. Костянтина Філософа в м. Нітра (Словацька Республіка), Сегедського університету та Ніредьгазької вищої школи (Угорська Республіка) тощо. Кафедра співпрацює із Товариством польської культури ім. Гнєви Волосєвич в Ужгороді.

Членами кафедри загалом видано 18 підручників, 53 монографії, десятки навчальних і методичних посібників, сотні статей. Результати наукових досліджень колективу кафедри протягом останніх років знайшли відображення в тематичному збірнику наукових праць «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Російське і зіставне мовознавство. Мова художньої літератури» (Випуск 7), уматеріалах конференції «Інноваційні підходи до викладання світової літератури у вищих навчальних закладах та школах Закарпаття» («Науковий вісник УжНУ». Серія «Філологія», 2014 р.), у матеріалах Міжнародної конференції „Перетин мов і літератур у загальноєвропейському контексті”, присвяченої 90-річчю від дня народження письменника, публіциста Фелікса Кривіна, у регулярних публікаціях філологічного «Наукового вісника УжНУ».

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за інформацію: Бедзір Наталія Прокопівна
Дата оновлення сторінки: 22.06.2018