Лабораторія охорони природних екосистем

Науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем (НДЛ ОПЕ) є науковим підрозділом науково-дослідної частини Ужгородського національного університету. Лабораторія була створена у 1993 році при кафедрі ботаніки Ужгородського держуніверситету Міносвіти та Держуправлінні екобезпеки в Закарпатській області Мінприроди України. Сьогодні це потужний науковий колектив, основною метою діяльності якого є розробка теоретичних засад та практичних заходів з охорони природи Українських Карпат.

Напрямки діяльності

  • комплексне дослідження різноманіття рослинного світу Закарпаття;
  • екологічні основи оптимізації природно-заповідного фонду Закарпаття.

По першому напрямку, який отримав визнання у наукових колах не тільки в Україні, але й за кордоном, колективом лабораторії проводиться вивчення внутрішньовидової структури, поширення, екологічних, фітоценотичних і біоморфологічних особливостей, репродуктивної біології та демографії загрожуваних видів флори Східних Карпат. Розкрито механізми адаптації модельних видів рослин до умов середовища та дії антропогенних факторів, дано оцінку стратегіям їх виживання та перспективам використання.

З метою ефективної оцінки та розробки стратегії збереження різноманіття рослинного світу, проводяться таксономічні, флористичні, популяційно-біологічні та фітосоціологічні дослідження. На основі багаторічних досліджень флори і рослинності Українських Карпат, нами запропонований синтетичний підхід, який створює необхідні передумови для успішного збереження біорізноманіття рослинного світу.

На популяційному рівні, на прикладі модельної групи ефемероїдних геофітів, що знаходяться під загрозою зникнення, розкриті їх таксономічна структура і внутрішньовидова диференціація, з'ясовані особливості популяційного життя і шляхи мікрофілогенезу, визначені стратегії виживання і охорони in situ.

На видовому рівні, на прикладі модельної групи раритетних видів флори Закарпаття, досліджені їх систематичні, хорологічні, еколого-ценотичні та біолого-морфологічні особливості, на підставі яких проведена созологічна категоризація раритетного фітогенофонду регіону та визначені головні завдання його збереження.

На ценотичному рівні, на прикладі модельної групи раритетних угруповань високогір'я Українських Карпат, визначена їх синтаксономічна приналежність на основі флористичної класифікації, описані синморфологія, синекологія, синдинаміка, синхорологія та синфітосозологія. Проведена категоризация раритетного фітоценофонду регіону та окреслені пріоритети його збереження.

Інтегральне застосування генетико-еволюційних та еколого-демографічних методі дозволяє підійти з нових позицій до аналізу сучасного стану різноманітності рослинного світу і забезпечити його збереження на основних структурно-функціональних рівнях. Отже, пропонований синтетичний підхід служить подальшому розвитку наукових основ збереження і сталого використання біорізноманіття та довкілля в цілому.

Результати багаторічних досліджень узагальнені в монографії В.В. Крічфалушій та В.В. Комендаря "Биоэкология редких видов растений (На примере эфемероидов Карпат)", а також у колективній праці "Раритетна флора Закарпаття".

У галузі флористики та аутфітосозології підготовлена колективом авторів праця "Червоний список Закарпаття: види рослин та рослинні угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення". Для публікації книги окремим виданням автори вибороли на конкурсі грант Великобританської Систематичної Асоціації.

У галузі фітосоціології та синфітосозології підготовлена узагальнююча праця, присвячена дослідженню рослинного покриву високогір'я Українських Карпат, яка була опублікована К.А. Малиновським та В.В. Крічфалушій як 1-й том академічної серії "Рослинність України".

Провадиться також інвентаризація водно-болотної флори та рослинності басейну річки Тиси. За наслідками цих досліджень у монографічній серії, що публікується в Угорщині, в 1999 р. видрукуваний 4-й том, присвячений екологічним дослідженням долини Тиси, співавторами якого є двоє співробітників лабораторії (В.В. Крічфалушій та А.В. Мигаль).

В.І. Комендар впродовж багатьох років проводив дослідження, пов'язані з вивченням проблем посилення захисних функцій гірських лісів Карпат. Результати цих досліджень опубліковані в монографії "Форпосты горных лесов". Все це створило передумови для успішного виконання міжнародного проекту "Приполонинні ліси Карпат: менеджмент і збереження для сприяння сталому розвиткові регіону" (2002-2002 рр.). За результатами досліджень вдалося визначити низку пріоритетних для забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону напрямків екологічних досліджень і природоохоронних дій, які б сприяли оптимізації екологічного балансу та попередженню небезпечних стихійних процесів.

По другому напрямку колектив лабораторії працює над проблемою оптимізації природно-заповідного фонду регіону. Підготовлено ряд пропозицій по створенню нових заповідних територій різного статусу та вдосконаленню режиму охорони існуючих об'єктів, зокрема проекти створення регіональних ландшафтних парків "Притисянський" та "Іршавський рай". На ініціативній основі продовжуються моніторингові дослідження в Долині нарцисів Карпатського біосферного заповідника та вивчення рослинного покриву Ужанського національного природного парку та Національного природного парку "Синевир".

На сьогоднішній день, дослідження колективу лабораторії спрямовані на розробку концепції охорони і раціонального використання рослинних ресурсів регіону шляхом формування екологічної мережі та, збереження флористичного різноманіття. Для її досягнення опрацьовуються питання структури та розподілу раритетного фіто- та ценофонду. Біоекологічний аналіз модельних видів та організація моніторингу забезпечать виявлення впливу несприятливих факторів на стан їх популяцій. Це дозволить виділити ядра біоцентрів та оцінити статус екологічних коридорів у регіоні. Отримані результати будуть покладені в основу розробки проекту екологічної мережі досліджуваного регіону, яка дозволить з'єднати загальноєвропейську та національну екологічну мережі.

Крім науково-дослідної роботи співробітники лабораторії проводять активну громадську діяльність у сфері охорони довкілля - публікують статті в популярних журналах і газетах (у т.ч. закордонних), здійснюють виступи по радіо і телебаченню, читають лекції, організовують та проводять семінари.

Офіційний веб-сайт НДЛ охорони природних екосистем

 


Дата оновлення сторінки: 18.10.2017