До 78-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України в УжНУ провели «круглий стіл»
“Карпатська Україна 1938-1939 років – етап становлення української державності в XX столітті”. Ця тема зібрала за «круглим столом» в Ужгородському національному університеті науковців, експертів, представників центральних та регіональних ЗМІ. Долучилися до дискусії і Голова Служби безпеки України Василь Грицак та керівник УСБУ в Закарпатській області Олег Воєводін,.
«Хто не знає своєї історії, той не має майбутнього» - цими словами відкрив дискусію в.о. ректора УжНУ Олександр Сливка. Голова Служби безпеки України Василь Грицак подякував керівництву університету за запрошення взяти участь у «круглому столі», наголосивши, що долучитися до нього – велика честь для представників СБУ.
«Символічно, що 78 років тому відбулися надзвичайно сильні за своєю значимістю події, які часто порівнюють із боєм під Крутами, - зазначив Василь Грицак. – 15 березня оголошено про створення Карпатської України. Але сусідня держава, якій не подобався такий розвиток подій, була готова атакувати. Закарпатці не мали важкого озброєння, техніки, але вони вийшли на Красне Поле, щоб захистити український вибір. На жаль, ми бачимо чітку паралель між подіями 1938-39 років із тим, що відбувається зараз. Молода українська держава, якій лише 25 років, і нині захищається. Ми, на жаль, знову змушені боронити рідний край».
Учасники «круглого столу» згадали хвилиною мовчання всіх, хто загинув у боротьбі за свободу України і в 1938-39 роках, і в неоголошеній війні з Росією у наші дні.
Василь Грицак вручив подяки СБ України науковцям Івану Чаварзі, який передав в архів СБУ переписану ним власноруч кримінальну справу проти Президента Карпатської України Августина Волошина (що зараз зберігається в архівах ФСБ), та Олексію Корсуну, керівнику редакційно-видавничої групи «Реабілітовані історією».
Далі науковці, які вивчають питання Карпатської України, озвучили свої доповіді. Сергій Федака, Олексій Корсун, Микола Вегеш та Іван Чаварга розповіли і про власне перебіг подій 1938-39 років, і про подальшу трагічну долю Президента Карпатської України Августина Волошина, і про труднощі, з якими стикалися дослідники, вивчаючи історичні документи тих часів.
Іван Чаварга пригадав, як непросто і ризиковано в радянські часі було вивчати архівні документи, що зберігалися у сховищах спецслужб. І закликав молодих науковців досліджувати нові матеріали, частину з яких, до речі, вперше було представлено саме на цьому «круглому столі».
«Найтрагічніше, що й тепер відбуваються дуже страшні події, - підсумував Іван Чаварга. – Нам треба берегти єдність нашої держави, не припускатися помилок, про які знаємо з історії, щоб не допустити падіння державності. Маємо бути насторожі і відвертати такі небажані поступки».
Професор Микола Вегеш наголосив, що завдяки величезній роботі науковців УжНУ вдалося популяризували Карпатську Україну. На пошанування героїв Красного Поля до Хуста приїжджали Президент і голова парламенту, а це, за словами Миколи Миколайовича, є однозначним свідченням того, що тема Карпатської України визнана на рівні держави. Зрештою, нині немає жодного підручника історії, в якому не було б параграфа про Карпатську Україну. Хоча ще на початку 90-х років у «Закарпатській правді» публікувалися статті, де Августина Волошина називали політичним аферистом…
Виступив на «круглому столі» і Тарас Деяк, керівник військово-патріотичної організації «Карпатська Січ», який, зокрема, влучно підмітив, що феномен добровольчого руху проявив себе у 1939-му і відродився у 2014 році. «Кров, пролита на Красному Полі, пролита недарма. Можна вбити людину, але наш дух ніколи не перемогти» - переконаний лідер «Карпатської Січі».
Проректор з наукової роботи УжНУ Мирослава Лендьел, підсумовуючи роботу «круглого столу», відзначила ґрунтовні й емоційні доповіді і зауважила, що ідея подати історію Карпатської України через особистості дослідників, які її вивчали, виявилася дуже влучною. На завершення Мирослава Олександрівна пообіцяла, що до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України Ужгородський національний університет організує і проведе масштабну міжнародну наукову конференцію.
Ярослав Світлик,
Інформаційно-видавничий центр УжНУ
