Історична довідка про кафедру неорганічної хімії

 Кафедра відкрита в 1966 році як кафедра хімії напівпровідників, оскільки основним напрямком наукових досліджень кафедри було одержання речовин з певними фізичними властивостями, в першу чергу напівпровідників та анізотропних матеріалів. В 1966–1976 рр. кафедру очолював організатор її створення професор (тоді доцент) Головей Михайло Іванович.  Викладачі кафедри хімії напівпровідників, крім спеціальних курсів дисциплін для підготовки спеціалістів з хімії напівпровідників, в ті роки для всіх студентів хімічного факультету читали і загальні курси з неорганічної хімії, кристалохімії, фізичних методів дослідження. В цей період дослідницькі роботи носять в основному препаративний характер – вивчаються умови синтезу окремих речовин та розробляються відповідні методики, конструюється та встановлюється необхідне обладнання для одержання складних напівпровідникових сполук в вигляді монокристалів (М.І.Головей, І.Д.Олексеюк, М.І.Гурзан.). В області пошуку матеріалів з необхідними властивостями та вирощування їх монокристалів успішно працюють М.Ю.Риган, Є.Ю.Переш, І.В.Галаговець, В.В.Панько, І.М.Стойка, І.В.Роман, М.В.Поторій та ряд інших. Впроваджуються методики термодинамічних та фізико-хімічних досліджень гетерогенних систем (В.О.Худолій, Г.М.Шпирко, В.І.Ткаченко). З часом область наукових досліджень значно розширюється: під керівництвом к.х.н. Л.І.Дойнікова розвиваються роботи по одержанню склоподібних напівпровідникових речовин та дослідженню їх властивостей, під керівництвом А.В.Лади проводяться роботи по одержанню тонких плівок речовин, а з 1969 року розпочалися кристалохімічні дослідження синтезованих речовин під керівництвом к.х.н. Ю.В.Ворошилова. Наукові здобутки кафедри були вагомими, особливо слід відмітити досягнення в розробці технологічних режимів одержання монокристалів пруститу, піраргіриту та ряду інших складних речовин, які одержали всесоюзне визнання. Для спільних наукових досліджень з кафедрою фізики напівпровідників у 1972 році на базі цих кафедр відкривається Проблемна науково-дослідна лабораторія синтезу і комплексного дослідження властивостей нових складних напівпровідникових речовин, яку очолює к.ф.-м.н.(незабаром д.ф.-м.н.) Сливка В.Ю. У Проблемній лабораторії виконувався ряд комплексних наукових тем згідно Постанов Державного комітету з науки і техніки та Академії наук СРСР. В ці роки перші викладачі та науковці кафедри здобувають вчений ступінь кандидата хімічних наук (І.Д.Олексеюк, Є.Ю.Переш, О.О.Семрад, Г.М.Шпирко, А.В.Лада, О.В.Богданова, М.Ю.Риган), а М.І.Головей – доктора хімічних наук.

У результаті розробки фізико-хімічних основ синтезу матеріалів значно розширюється область пошуку нових речовин, що володіють властивостями, необхідними для техніки нового покоління (нелінійно- та акустооптичні кристали, сегнето-, п'єзо- термоелектрики і т.п.). Тому в 1975 році кафедра отримала назву кафедри хімії твердого тіла та напівпровідників. ЇЇ в 1976-1993 роках очолював д.х.н. професор Ю.В.Ворошилов. В ці роки продовжуються фундаментальні дослідження фазових рівноваг в системах різних речовин. Під керівництвом М.І.Головея, Ю.В.Ворошилова, І.Д.Олексеюка, Є.Ю.Переша ряд співробітників кафедри здобувають вчений ступінь кандидата хімічних наук (С.М.Лакіза, М.С.Гам, І.М.Стойка, М.В.Поторій, В.О.Худолій, В.І.Ткаченко, М.І.Гурзан, В.В.Цигика, Г.В.Орінчай, З.З.Кіш, В.І.Староста, І.Є.Барчій, І.П.Пріц, С.Ф.Мотря). Одночасно провідні науковці кафедри І.Д.Олексеюк, Ю.В.Ворошилов, Є.Ю.Переш здобувають вчений ступінь доктора хімічних наук. Такий значний науковий потенціал хіміків і фізиків – спеціалістів в галузі твердотільної електроніки – дозволив створити при УжДУ в 1992 році на базі Проблемної лабораторії Інститут фізики і хімії твердого тіла, який очолив д.ф.-м.н. Ю.М.Височанський. Викладачі кафедри читають студентам хімічного факультету курси неорганічної хімії, кристалохімії, фізичних методів дослідження, інформатики, студентам інженерно-технічного та фізичного факультетів – загальної хімії. Отримують вчене звання професора Ю.В.Ворошилов, Є.Ю.Переш, доцента – О.О.Семрад, В.О.Худолій, М.В.Поторій.

У 1993 році кафедру перейменовано на кафедру неорганічної хімії і її очолив професор Є.Ю.Переш. Під його керівництвом на кафедрі проводяться дослідження по створенню наукових основ синтезу речовин і вирощування монокристалів та дослідженню складних халькогенідних, галогенідних та халькогалогенідних систем з метою одержання перспективних матеріалів для різних областей оптоелектроніки. Успішно проводяться електрохімічні дослідження, (під керівництвом к.х.н. С.К.Ковача), роботи по одержанню і вивченню властивостей надпровідних та оксидних матеріалів (під керівництвом к.х.н. О.О.Семрада), встановленню структури кристалічних речовин (під керівництвом д.х.н. Ю.В.Ворошилова). Ці роботи дали можливість здобути вчений ступінь кандидата хімічних наук співробітникам С.В.Куну, О.В.Петрушовій, О.П.Кохану, а Поторій М.В. – доктора хімічних наук. Поштовхом для проведення роботи на більш високому науковому рівні стало використання сучасної комп’ютерної техніки та пакетів прикладних програм. Це дало можливість використовувати методи математичного моделювання при дослідженні фазових рівноваг в багатокомпонентних системах, здійснювати статистичну обробку експериментальних результатів, встановлювати та моделювати кристалохімічну структуру матеріалів. Результатом активної роботи молодих науковців кафедри став захист ряду кандидатських дисертацій (М.Ю.Сабов, В.І.Сідей, П.М.Милян, О.В.Зубака, Н.Й.Габорець, Ю.В.Мінець, Глух О.С., Стерчо І.П., Севрюков Д.В., Малаховська-Росоха Т.В., Козьма А.А., Філеп М.Й., Погодін А.І.) та однієї докторської (Барчій І.Є.).

З 2011 року кафедру очолює д.х.н., професор Барчій І.Є. Основним напрямком наукової діяльності кафедри у співпраці з Інститутом фізики і хімії твердого тіла в останні роки є створення фізико-хімічних основ синтезу, одержання моно-, полікристалів складних неорганічних сполук та композиційних матеріалів, вивчення їх властивостей та можливостей застосування в різних галузях електронної техніки.

Кафедра підтримує наукові зв’язки як з провідними науковими установами України (Інститут загальної та неорганічної хімії ім.В.Вернадського НАН України; Інститут проблем матеріалознавства ім.І.Францевича НАН України; Інститут фізики напівпровідників ім.В.Лашкарьова НАН України та інші), так і закордонними партнерами (Vilnius University, Lithuania; Mersin University, Turkey; Częstochowa Jan Długosz University, Institute of Chemistry and Environmental Protection, Poland; Częstochowa Technical UniversityElectrical Engineering Department, Poland; Warsaw Military University Technology, Poland).